Живiть, iснуйте, ви в балаганi власному вб'єте свiй час. Краси тонку вуаль найменший подих вiтру здiйме з вас Наляканi, збентеженi не здатні зрозумiти, хто ви є зубами гострими в пориву заманетесь, плоть рвати .
Ми є безжальність, свiй страх ми перемогли. тож кроком впевнено прийдемо до мети. Ми зможемо. Ми є безжальність, йдемо до власної мети.
Під впливом страху, інстинктами сліпими, підкоренi шукатимуть місця, від погляду чужого заховані. Безжальність неминучого вб'є кожного такого, слабкого,не зрозумiвшого, що дiється довколо.
Ми є безжальність, свiй страх ми перемогли. тож кроком впевнено прийдемо до мети. Ми зможемо. Ми є безжальність, йдемо до власної мети.
Лише з безжальністю ми досягли мети. Перед собою знищили, всі перешкоди Приєднуйся до нас й до нашої мети змести з лиця землі слабких й здобути право на свободу.
Ми є безжальність, свiй страх ми перемогли. тож кроком впевнено прийдемо до мети. Ми зможемо. Ми є безжальність, йдемо до власної мети.
Твоя присутність мені набридла Мій настрій вже давно зіпсований Забирайся звідси доки цілий Тому що я тебе ненавиджу
Забирайся звідси Ти в принципах запутався Твої диї нелогічні Ти забув Де є добро А що є злом
Тобі не зрозуміть причин ненависті моєї В твоїх очах я чисте зло Не випробовуй терпимості моєї Таких як я багато, один за всіх і всі, за одного
Забирайся звідси Ти в принципах запутався Твої диї нелогічні Ти забув Де є добро А що є злом
Мене дивує твоя впертість Твоє життя нікчемне Навіть не життя а існування В моїх очах ти мертвий, вже давно
«Шлях»
Ти прийшов, ні на що не дивлячись. Ти прийшов за своєю душею, Змішавши з багном всі судження й докори, Поставши на шлях кривавої бійні, Розірвати на частки, Роздерти на шмаття, Вмитися кров`ю своїх ворогів, Вірним шляхом піти , Ганьбу затоптати В покорі ніколи не бути усім,
Розплата чекає, Примара в савані чорнім блукає. Ніщо не зупинить плин часу, Ніщо не зупинить тебе. Повстання це шлях.
Шлях, котрий пройдений з болем. Стежина його кров'ю окроплена, На узбіччях гниють купи з плоті й кісток. Немає більше шляху назад. Пройди пекло й здобудеш свободу, Цим шляхом піти ганьбу затоптати, В покорі ніколи не бути усім Повстання це шлях. Повстання це шлях.
Розплата чекає, Примара в савані чорнім блукає. Ніщо не зупинить плин часу, Ніщо не зупинить тебе. Повстання це шлях.
«Мільйони безіменних могил»
Не берегли ви все те, що безцінним було. Живе помирало, помирало й гнило. При кожній ліпшій нагоді Ви роздирали тіло природі.
Отруєні ріки тікли в нікуди, Безмежні потоки гнилої води. Темніюче небо, задушливий дим І стогне від болю земля разом з ним.
Сморід від тіл підіймався все вище. Безлад, розруха, кістки, попелище, Вражаюча помста розбурханих сил. Ваші землі мільйони, безіменних могил.
«Посохле коріння»
Посохле коріння в змертвілих просторах, Розвіє вітрами немовби той порох, Прірви провалля, загублені душі. Забуті слова минулих часів Серце співає про біль давніх днів, Де пращури наші сікли ворогів.
Байдужий скрізь погляд, Панує зневір`я. Заковані люди в тяжке каміння. Забуті подвиги наших дідів, Що віддали життя За життя нових поколінь.
Сьогодні часи біди та руїни. Ніхто не бажає ніякої зміни. Чесність, мораль, добро та повага. Забуті слова, забута повага. Острах можливостей, байдужість прожитого, Не знайдена віра, в крові омитого. Мізерно малого людського життя.
Зламайте кайдани байдужості, Згадайте слова в часі загублені. Знайдіть кожен свій шлях, доки не пізно, Тому що мізерно коротке життя, Але скрізь ходить байдужість Байдужість та біль…
«Плющем сповиті сновидіння»
Жорстока реальність ,ти мариш, Ти спиш на яву. Плющем сповиті, твої сновидіння Затягнуть тебе у пітьму Не можеш іти, Не здавайся повзи Народжений був ти Для боротьби
У світі людському Котрим править жорстокість У світі людському Котрим править жорстокість
Вогнем та кров`ю Він буде очищений Вогнем та кров`ю Він звільнений буде Залишивши сильних Та горе слабким Вітром їх попіл По світу розвіє (Х3)
Вийди за рамки Звільни свою силу Зроби неможливе Можливим (Х8)
«Наша кров та повітря»
Тяжка мелодія переверне свідомість Це те, чого не вистачало у житті, Ти зрозумів все те, Що не збагнути іншим, Свобода в музиці Відкинутій суспільством, Нерозуміючим все це лиш шум, Для тих хто слухає душею це життя Життя, що звільнене Від сірості будення, Яке веде у забуття.
Моя музика Мистецтво іншими очима. Вона об'єднує всіх нас. Ми знищимо весь світ. Ми знищимо весь світ. Ми знищимо весь світ, Зітремо в попіл все що заважає.
Це наша кров та повітря, Це музика що об`єднує, Навколо себе людей сильних духом. Людей з відмінним світоглядом життя, Що не збагнути іншим.
Моя музика Мистецтво іншими очима. Вона об'єднує всіх нас. Ми знищимо весь світ. Ми знищимо весь світ. Ми знищимо весь світ, Зітремо в попіл все що заважає.
Це наша кров та повітря це музика що об`єднує навколо себе людей сильних духом Приспів (Х2)
«Духовно мертві»
Що це, це що за тварини Що за істоти В нашому світі багато бидлоти Тупих, непривітних, Аморальних людей Що це, це що за суспільство Не прагне свободи, Не прагне зупинки Своєї повільної смерті
Чому так мало місця під сонцем, Чому не можна втілити мрії . Прогнивши суспільство на поводі вад Існує бо жити йому не дано. Я також існую, я мертвий, Але хочеться бути живим.
Бути мертвим, Це не лише, лежати в могилі Померти духовно страшніше Ти ще живий, Але вже однією ногою у домовині. Бути живим, це не лише Мати місце під сонцем. Бути живим значить мати Свою свідомість та думку. Що є незмінна Залежить від тебе,належить тобі.
Чому так мало місця під сонцем, Чому не можна втілити мрії . Прогнивши суспільство на поводі вад Існує бо жити йому не дано. Я також існую, я мертвий, Але хочеться бути живим.
